Зняв чимало матеріалу про те, що турбувало - це
про знищення мого улюбленого Кирилівського Гаю. Знімав
все з листопада 2006 р. до січня 2007 р.
Змонтував 54 хв. екранного часу і подав
на ІІІ міжнародний фестиваль документального
кіна "Контакт", і потрапив до конкурсу.
Було цікаво вперше в житті сидіти в залі
і прислухатись до реакції глядачів.
Люди приходили, сідали і мовчки дивлись
мою роботу в який не було жодних коментарів
і музики. По суті - це була просто цікаво змонтована
подорож парком без прикрас. Час від часу
зустрічались цікаві перехожі: дігери, гравці
в рольові ігри по Толкієну, робітники
які звозили сміття, місцеві мешканці...
І їх теж фільмував.
Робота розповідає про те в якому стані
перебував Кирилівськйи Гай на час зйомок.
Зараз там ще гірше. На виступі після демонстрації
роботи я сказав: "При в'їзді в парк є вивіска,
і я її зафільмував, на який пишеться про те що в парку
не те що вогнище не можна розводити чи
їздити автомобілями або ж рубати дерева, так як в ньому
є цінні породи дерев та трав і він є пам'яткою
садово-паркового мистецтва державного значення,
не можна навіть траву косити".
Через пару місяців відвідав парк - вивіски виламамли.
Ось тут мій перший у житті ролик до моєї
першої у житті документальної роботи:
"Kyrylivs'kyi Guy" The Kyrylivs'kyi park (2006) from Dmytro on Vimeo.
It is a roller to a full-length documentary film about destiny of Kyrylovs'kyi park.
